Обладнання 11519882-URUyL

    Published on 16.01.2012 | by Міла Марченко

    Digital Signage — вивіски успіху

    Digital Signage — це мережа цифрових дисплеїв або інших засобів відображення для представлення інформації в різній формі: кольорові слайди, відеоролики, регулярно оновлюваний текст тощо. Єдиного загальноприйнятого перекладу цього терміна на українську мову не існує — часто використовують поняття «цифрових вивісок», до якого іноді додають словосполучення «інформаційно-рекламні».

    Дисплеї Digital Signage можуть розміщуватися як всередині приміщень, так і на вулиці. Експерти Intel виділяють три основні групи місць їх встановлення:

    • точки продажів (Point of Sale) — у магазинах, відділеннях банків, страхових компаніях, ресторанах, кінотеатрах, парках розваг, тощо;
    • точки очікування (Point of Wait) — у лікарнях і поліклініках, школах і університетах, в лобі і місцях загального користування офісів;
    • точки транзиту (Point of Transit) — в аеропортах, автовокзалах, на залізничних станціях, а також на вулицях і площах.

    Перші системи Digital Signage з’явилися на початку 90-х років минулого століття. Вони встановлювалися замість звичайних рекламних щитів, використовували громіздкі монітори з електроннопроменевими трубками і коштували дуже дорого. Період більш-менш активного поширення «цифрових вивісок» розпочався тільки п’ять-шість років тому. На думку Олівера Шведе, генерального менеджера асоціації OVAB Europe (Out-of-home Video Advertising Bureau), сама концепція остаточно довела свою ефективність тільки три роки тому, і сьогодні, за його оцінкою, зростання ринку Digital Signage становить близько 30%. У рекламній індустрії це другий за темпами зростання сегмент після мобільної реклами.

    За даними, які наводить президент OVAB Europe Дірк Хюльсманн, в 2011 році світовий ринок реклами зросте на 4,1% – до 471 млрд доларів. Наступного року, багато в чому завдяки Олімпіаді в Лондоні і чемпіонату Європи з футболу на Україні і в Польщі, темпи зростання збільшаться до 5,9%. Але і ця цифра істотно менше показників зростання реклами на цифрових зовнішніх носіях (Digital Out Of Home, DOOH), який у поточному році складе 16,9%. За словами Дірка Хюльсманна, до кінця нинішнього десятиліття дев’ять з десяти зовнішніх носіїв реклами представлятимуть собою цифрові вивіски. Російський ринок зовнішньої реклами, за прогнозом, зросте з поточних 249 млн до 670 млн доларів в 2015 році.

    Просування реклами – це, звичайно, далеко не єдина область застосування систем Digital Signage. Вони також активно використовуються для показу суспільно значущої довідкової інформації (новини, прогноз погоди, схема евакуації при надзвичайних ситуаціях тощо), внутрішньої корпоративної інформації (новини компанії, трансляції з ради директорів, тренінги тощо), розважальної інформації. В цілому, за прогнозом компанії Intel, в 2015 році в світі буде розгорнуто близько 22 млн екранів Digital Signage і встановлено близько 10 млн плеєрів.

    Системи Digital Signage – це «розумний» засіб цільової доставки інформації в потрібне місце. Дослідження показують, що остаточне рішення з придбання того чи іншого товару покупець приймає безпосередньо в магазині. Тому цільова реклама безпосередньо в «точках продажів» набагато ефективніша звичайних рекламних роликів по телевізору, в друкованих або онлайнових ЗМІ.

    Важливою перевагою обговорюваних систем є також динамічна зміна інформації залежно від часу доби або специфіки подій, що відбуваються. Скажімо, до певної години на дисплеях в ресторані швидкого харчування може виводитися меню сніданку, потім – інформація про страви, пропонованих на обід, а ввечері – додаватися карта спиртних напоїв. Або приклад рішення, реалізованого в лондонському аеропорту Heathrow: після прильоту міжнародного рейсу встановлені по ходу проходження пасажирів дисплеї перемикаються для відтворення інформації мовою тієї країни, з якої прилетів літак.

    Системи Digital Signage складаються з декількох ключових елементів: це засоби відтворення (дисплеї); медіаплеєри; інфраструктура підключення, а також система формування контенту та управлінням їм (див. Малюнок 1).

    ZHurnal_setevyh_reshenij_LAN_1_(2870)

    Малюнок 1. Загальна схема си­сте­ми Digital Signage

    ДИСПЛЕЇ

    Детальний розгляд сучасних тенденцій в області засобів відображення не входить в завдання даної статті, однак кілька зауважень щодо вибору дисплеїв для Digital Signage необхідні. Такі дисплеї повинні надійно функціонувати в режимі 24×7, у тому числі при показі статичного зображення. Далеко не всі моделі готові до такої роботи, особливо часто проблеми з вигорянням пікселів при тривалому показі статичного зображення виникають у плазмових матриць.

    Дисплеї систем Digital Signage повинні забезпечувати гарне зображення, в тому числі природне перенесення кольорів, практично під будь-яким кутом перегляду. А в тих випадках, коли вони експлуатуються при наявності яскравих джерел світла (наприклад, на сонці або в вітринах бутиків), – мати спеціальне покриття антивідблиску. Крім того, бажано, щоб дисплеї могли розміщуватися як вертикально, так і горизонтально, а стик між екранами був мінімальний (для формування відеостін).

    Якщо системи Digital Signage першого покоління комплектувалися плазмовими панелями, то зараз найбільшою популярністю користуються LCD-дисплеї. У більшості таких засобів відображення застосовуються добре всім знайомі люмінесцентні лампи. Зростаючим попитом користуються і продукти зі світлодіодним підсвічуванням (LED), які споживають значно менше електроенергії (економія може доходити до 50%). Зниження енергоспоживання веде і до скорочення рівня тепловиділення, а значить, завдання охолодження стає вирішити простіше.

    Інтерес представляють і нові технології, зокрема лазерно-фосфорні (LPD) дисплеї, розроблені компанією Prysm. Крім високої якості зображення, їх відрізняє дуже низьке енергоспоживання. За словами Ігоря Ішеєва, технічного директора компанії «Полімед», показана в листопаді 2011 року на виставці Integrated Systems Russia відеостіна з 30 панелей LPD споживає максимум 900 Вт, тобто всього 30 Вт на кожну панель з діагоналлю 25 “.

    ПЛЕЄРИ

    Для відтворення зображення використовуються медіаплеєри, які зазвичай безпосередньо підключаються до дисплеїв через стандартні мультимедіа інтерфейси, зазвичай це відеороз’єми VGA і DVI (і стандартні аудіороз’єми) або універсальні інтерфейси HDMI і DisplayPort, що забезпечують передачу аудіо-та відеоінформації. Такі плеєри можуть створюватися на базі звичайних ПК, але частіше застосовуються спеціалізовані пристрої – більш компактні і адаптовані під завдання Digital Signage. Якщо потрібно вивести однакове зображення на кілька дисплеїв, встановлюють подільники сигналу, наприклад VGA-спліттери.

    ZHurnal_setevyh_reshenij_LAN_2_(4515)

    Малюнок 2. Пле­єри ARK-DS220 ком­па­нії Advantech — одні з пер­ших про­дук­тів, що відповідають спе­ци­фі­ка­ції OPS. Про­то­ко­ли HDMI та DisplayPort ре­а­лі­зо­ва­ні безпосередньо на шині OPS (вона зна­хо­дить­ся на зад­ній сто­роні пристрою)

    Через недостатню процесорну потужності недорогі плеєри початкового рівня часто придатні тільки для відтворення однієї повноекранної картинки на одному дисплеї. Більш потужні пристрої здатні формувати кілька різних зон на декількох дисплеях. Вбудовані в плеєри планувальники зазвичай дозволяють налаштовувати розкладку екрану (число, розміри і взаємне розташування зон, тип контенту для кожної зони), складати розклад виведення інформації та ін.

    Плеєри можуть бути виконані не тільки у вигляді окремих пристроїв, але і як вбудовані в дисплеї модулі. У цьому зв’язку слід зазначити запропоновану в 2010 році компанією Intel специфікацію Open Pluggable Specification (OPS), де визначаються механічні та електричні параметри вбудованих модулів Digital Signage. Одними з перших продуктів, відповідних специфікації OPS, стали плеєри ARK-DS220 компанії Advantech. Вони побудовані на базі процесорів Intel Atom і реалізують протоколи HDMI і DisplayPort не так на зовнішніх інтерфейсах, а безпосередньо на шині OPS (див. Малюнок 2). Модулі OPS недавно представила і компанія NEC – вони засновані на процесорах Intel Core i5 або Celeron і операційній системі Windows Embedded Standard 7.

    ZHurnal_setevyh_reshenij_LAN_3_(8130)

    Малюнок 3. Плеєр DSEK-11 (Digital Signage Evaluation Kit)

    Процесор Intel Core i5 і система Windows Embedded Standard 7 лежать в основі ще однієї цікавої ініціативи Intel – платформи DSEK-11 (Digital Signage Evaluation Kit). Це власне плеєр (див. Малюнок 3) і набір документації для розробки повноцінної системи Digital Signage. Як вважають в Intel, дана платформа дозволить постачальникам рішень Digital Signage сконцентруватися на розробці додатків і не витрачати великих коштів на створення власне плеєрів. Сама компанія не виробляє плеєр DSEK11 – представлений на ринку продукт випущений тайванським виробником Winmate.

    Сьогодні велика кількість компаній пропонує плеєри для систем Digital Signage. Це і великі виробники електроніки (LG, Samsung, NEC, Mitsubishi Electric), що розглядають даний напрямок як природний розвиток дисплейного бізнесу, та ІТ-гіганти (Intel, HP), і компанії зі світу ТБ-мовлення (наприклад, Harris), і спеціалізовані AV-компанії (такі, як Spinetix, Iadea, AMX і безліч інших).

    ІН­ФРА­СТРУК­ТУ­РА

    Пройшли ті часи, коли контент на дисплеї Digital Signage «заливали» локально, через флешки. Тепер більшість інсталяцій передбачають з’єднання всіх дисплеїв в єдину мережу і централізоване управління контентом.

    Як вже говорилося, часто дисплеї підключають до плеєрів безпосередньо, наприклад через універсальні мультімедіаінтерфейси HDMI або DisplayPort. Але в багатьох випадках плеєри потрібно розмістити централізовано, підключивши до них розподілені по будівлі (наприклад, торговому центру) дисплеї. Однак максимальна довжина відповідних кабелів складає всього 15 м, а в цьому випадку відстань між плеєром і дисплеєм істотно більше. Для вирішення подібних завдань на ринку представлено безліч подовжувачів, що дозволяють прокидати мультимедійні сигнали за стандартною структурованою дротовою системою (СДС). Частина моделей задіють відразу два вітопарних дроти Категорії 5е (або вищої категорії), інші «упаковують» всі потоки (аудіо, відео, сигнали синхронізації, управління тощо) в один дріт. Дальність дії таких подовжувачів, як правило, досягає 100 м.

    Крім подовжувачів «точка – точка», на ринку представлені і рішення для побудови комутованої мережі розподілу мультимедійних потоків на базі дротової інфраструктури СДС. Наприклад, компанія Aten пропонує матричний перемикач VM0808T, який здатний коммутувати відео (дозвіл до 1920×1200 пікселів, частота оновлення кадрів 60 Гц) і аудіосигнали (стерео), передані за стандартними вітопарними дротами. При цьому для підключення джерел сигналу (плеєри, відеосервери, кодеки відеозв’язку) необхідно використовувати спеціальні передавачі Aten, а для підключення засобів відображення (дисплеї) – приймачі. Рішення Aten дозволяє збільшити число підключаються дисплеїв за допомогою розгалуджувачів, а дальність передачі (до 450 м) – за допомогою повторювачів.

    Якщо потрібно рознести джерело і приймач відеосигналу на ще більшу відстань, то доведеться використовувати оптику. Відповідні подовжувачі також представлені на ринку у великій кількості. Діяльність залежить в першу чергу від типу волокна. Наприклад, продемонстровані на виставці Integrated Systems Russia DVI-подовжувачі Q-4300 американської компанії Thinklogical при роботі по одномодовому дротові класу OS2 мають «далекобійність» до 40 км. А це означає, що за наявності відповідної оптичної інфраструктури можна централізовано розмістити плеєри для обслуговування мережі дисплеїв, що охоплює велике місто. У разі використання багатомодового волокна граничні відстані значно менше: для волокна класу OM4 – до 1000 м, класу OM3 – до 750 м, OM2 – 350 м, OM1 – всього 50 м (наведені дані для обладнання Thinklogical).

    Всі розглянуті вище мережеві рішення (див. Малюнок 4) призначені для передачі мультимедійних сигналів від плеєра до дисплея «в чистому вигляді» – без спеціального кодування і упаковки в IP-пакети. Мультимедійна інформація, упакована в IP-пакети, може «подорожувати» по мережах передачі даних практично без обмеження дальності – все визначається шириною каналів зв’язку, допустимої затримкою і її варіацією. Через мережу IP плеєри Digital Signage зазвичай підключаються до центральних джерел контенту (див. Малюнок 1), які можуть перебувати не тільки в іншому місті, а й на іншому континенті.

    ZHurnal_setevyh_reshenij_LAN_4_(3271)

    Малюнок 4. Ва­рі­ан­ти під­клю­че­ння си­стеми відображення до плеєрів

    Необхідна пропускна здатність каналів підключення до мережі IP визначається оперативністю оновлення інформації і її обсягом. Якщо мова йде про односторонньє завантаження контенту, який оновлюється всього кілька разів на добу, то вимоги невисокі. Як відзначають фахівці з систем Digital Signage, цілком достатньо навіть бездротових підключень через мережі стільникового зв’язку 3G і супутникові канали. Однак у міру впровадження інтерактивних засобів, що припускають двосторонній відеозв’язок, вимоги істотно зростають.

    СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ КОНТЕНТОМ

    Система створення контенту та управління ним, мабуть, найголовніший елемент Digital Signage. Як зазначає Денис Савельєв, директор з розвитку компанії Dismart,

    Розробка контенту, його погодження та затвердження часто займає набагато більше часу, ніж інсталяція всієї системи, включаючи установку дисплеїв і організацію каналів зв’язку.

    У першу чергу замовник повинен визначитися, хто буде відповідати за контент. На ринку є рішення, що дозволяють досить просто створювати і редагувати контент «своїми руками». Постачальники таких рішень, як правило, пропонують і «просунуті» варіанти з більш широкими можливостями. Використання цих інструментів передбачає вже спеціальне навчання співробітників або залучення зовнішніх креативних агентств або сервіс-провайдерів.

    Наприклад, польська компанія Media for Business (M4B) представила на виставці Integrated Systems Russia три версії свого рішення Wave. Початковий варіант – Wave Box Start (до його складу входять плеєр Wave Box, ПЗ Wave Start і річний абонемент на використання Wave Server) – являє собою рішення Plug & Play для невеликої мережі екранів. Воно дозволяє конфігурувати екрани на базі шаблонів, сформувати контент з різних складових (відео, зображення, анімація, Web-сторінки та ін.), а потім управляти їм зі звичайного браузера. Версії Wave Standard і Wave Professional призначені вже для обслуговування великих, територіально рознесених мереж екранів, які компанії часто передають зовнішнім провайдерам.

    Швейцарська компанія Spinetix пропонує вбудоване в плеєри програмне забезпечення Fusion, функції якого також доступні через Web-браузер. За твердженням її представників, простий і зрозумілий інтерфейс дозволяє за лічені хвилини «стати експертом в області Digital Signage». Поряд з цим у компанії є і потужний засіб створення проектів будь-якого рівня складності – Hyper Media Director. Це рішення забезпечує інтеграцію з іншими пристроями, облік зовнішніх подій, доступ до баз даних. Два варіанти – «зроби сам» і «для складних проектів» – мають у своєму портфелі пропозицій багато постачальників рішень Digital Signage.

    Максим Свердлов, керівник напрямку по роботі з ключовими клієнтами російського офісу компанії Harris, наводить приклади трьох проектів, де були реалізовані різні моделі управління мережею розповсюдження контенту. Наприклад, у проекті 7-Eleven (найбільша мережа невеликих магазинів в США) таке управління покладено на саму компанію Harris, яка також є постачальником программноаппаратних рішень для мережі Digital Signage. По завершенні проекту ця мережа буде охоплювати 6200 точок, а її щомісячна аудиторія складе 200 млн осіб. Створенням контенту для цієї гігантської мережі займається компанія Digital Display Networks (див. Малюнок 5). У іншому проекті, реалізованому Harris, – для знаменитих лондонських магазинів Harrods – сам замовник узяв на себе турботу про створення контенту та управлінні системою Digital Signage. А найбільший скандинавський рітейлер спортивних товарів Stadium віддав перевагу передати функції з управління мережею, що об’єднує понад 400 екранів, зовнішньому сервіс-провайдеру.

    ZHurnal_setevyh_reshenij_LAN_5_(8599)

    Малюнок 5. Про­ект 7-Eleven — одна з найкрупніших мереж Digital Signage в світі. По за­вер­ше­нню про­ек­ту вона буде охоплювати 6200 точок, а що­мі­сяч­на ауди­то­рія складе 200 млн людей

    ТЕНДЕНЦІЇ

    Одним з основних напрямків розвитку систем Digital Signage експерти називають оснащення їх засобами інтерактивної взаємодії. Вже сьогодні деякі дисплеї оснащуються відеокамерами: отримане з їх допомогою зображення може відображатися безпосередньо на тому ж дисплеї, а може застосовуватися для організації відеозв’язку глядача з віддаленим консультантом. В останньому випадку система Digital Signage, по суті, перетворюється на повноцінну систему інтерактивного відеозв’язку, що, звичайно, істотно посилює вимоги до пропускної здатності каналів зв’язку.

    Інтерактивність не обов’язково передбачає наявність широкого зворотного каналу для передачі відео – може бути використаний більш щадний (в сенсі споживання пропускної здатності) варіант. Наприклад, встановлені в деяких магазинах Adidas системи Digital Signage дають можливість не тільки з усіх боків оглянути кросівки (точніше їх 3D-зображення), але і поцікавитися, що думають з приводу даної моделі друзі в соціальних мережах.

    Обладнані відеокамерами дисплеї можуть використовуватися зі спеціальним ПЗ, що дозволяє не тільки аналізувати склад глядацької аудиторії (скільки людей, їх стать і вік, кількість проведеного часу біля екрану), але і навіть отримувати інформацію про емоції глядачів. Наприклад, як стверджують у компанії Intel, її система Anonymous Video Analytics (AVA) здатна визначати стать глядача з точністю 85%. Такі системи дуже перспективні, однак, на думку Олівера Шведе, на сьогодні вони дуже дорогі для масового розгортання.

    Ще одна тенденція – інтеграція з мобільними пристроями. Скажімо, завдяки взаємодії дисплеїв Digital Signage зі смартфонами і планшетами, покупці можуть завантажувати на них детальну інформацію про продукти, що їх цікавлять, (такі рішення вже використовуються в Німеччини).

    Екрани Digital Signage сьогодні починають активно застосовуватися в якості віртуальних полиць в магазинах. Наприклад, в магазині «Зв’язківець» в комплексі «МЕГА Біла Дача» встановлена ​​система Vivid Shelf. Ця розробка компанії Vivid Interactive дозволяє не тільки транслювати на екрани рекламу різних продуктів, але і перетворити його в інтерактивну вітрину – завдяки камерам Microsoft Kinect зі спеціальними датчиками руху. Поки перед вітриною нікого немає, система просто показує товари. Як тільки до полиці підходить покупець, вона стає віртуальним консультантом: можна переглядати товари, читати інформацію про різні пристрої, порівнювати ціни. За даними компанії, ще за місяць до відкриття магазину половина вартості впровадження віртуальних полиць була компенсована за рахунок продажу вигідних місць на них постачальникам товарів. Технологію Vivid Shelf планується запровадити і в інших магазинах «Зв’язкового».

    Розгортання великих систем Digital Signage – це, звичайно, інтеграційні проекти. Традиційно в цій області сильні компанії, що спеціалізуються на аудіовізуальних системах: «Полімед», Auvix, Dismart, Smart Services та ін Однак в останні рік-два ІТ-інтегратори стають все більш активними гравцями на цьому полі. Отже, конкуренція серйозно зросла, що дозволяє сподіватися на появу нових, більш цікавих як з економічної, так і з технологічної точок зору рішень.

    Олек­сандр Барсков

    Джерело: “Журнала сетевых решений LAN”

    Якщо ви помітили помилку, будь даска, повідомте нас, натиснувши Ctrl+Enter.

    Теґи: ,


    About the Author

    Головний редактор Digital Signage UA Review — єдиного в Україні медіа про цифрові вивіски, інтерактивні технології та маркетингові комунікації.



    Back to Top ↑

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: